19 серпня 2017 р.

Вперше у Новодністровську відбувся лучній турнір

Новодністровськ гостинно прийняв гостей із Данії, Німеччини та інших міст України. Делегація шукачів пригод у складі 30-ти осіб розмістилась у затишному куточку узбережжя Дністра. Наш кореспондент побував у таборі сучасних вікінгів та відчув на собі скандинавський колорит.
З 13 по 20 серпня у наших краях відбувався Міжнародний освітній табір, головною темою якого була побудова човнів вікінгів під керівництвом професійних майстрів-теслярів з Німеччини та Данії. Організатори – «Alte Schule e.V.» (м. Буххольц, Німеччина), «Roskilde Viking Museum» (м. Роскилле, Данія) та «Німецько-Українська асоціація з молодіжної роботи» (DUGA e.V).
Табір проходив у рамках великої міжнародної програми паралельно по усій Європі – загальна назва EWOCA (European Workcamps). У цей час одночасно працює близько 12-ти таборів у різних місцях і в кожному з них співорганізаторами є три країни – тобто усього 36 молодіжних організацій з найрізноманітнішою географією від Данії до Туреччини.
У рамках цього проекту молодіжні табори організовуються по черзі в кожній із країн-партнерів. Беручи участь у щоденній волонтерської практиці, молодь із різних країн краще розуміє сильні сторони один одного і отримує необхідні лідерські навички та вміння працювати в команді. Отриманий спільний досвід стає також джерелом мотивації для вивчення іноземних мов і залучення у волонтерську діяльність.
У 2015 році саме цей табір тривав у місті Книвзберзі (Данія), у 2016 р. – у м. Зюзель на півночі Німеччини. У 2017 році проект приймає українська сторона. Основною ідеєю його є спільна робота молоді країн-учасників із побудови човнів вікінгів, які згодом будуть використовуватись для сплавів річками України і не тільки. Раніше організатори у рамках дещо іншого проекту «Євро-вікінг» уже сплавлялись українськими річками Псьол, Десна та Дніпро, та цього року вперше відвідали Дністер.
Іноземні гості привезли з собою один готовий дракар (так свої човни називали вікінги). За більш ніж 10 років «Мунін» (назва корабля) побував вже у 16-ти країнах. Другий човен учасники табору доробляли вже безпосередньо на місці. Що цікаво: аби повністю його збудувати, знадобилося аж три роки, протягом яких команда періодично трудилась над його зведенням – кожного року по два тижні у новій країні. Проте, якщо будувати подібний човен «з нуля», знадобиться приблизно півроку постійної кропіткої роботи. Тож не дивно, що ставляться вони до своїх човнів з великою шаною та любов’ю, та дають імена.
До слова – веслувати на цьому човні не така вже легка робота! Пасажировмісткість судна – до 11 осіб, з них лише 4 веслярів та один керманич.
Нашій делегації вдалося проїхатися на дракарі і відчути на собі захопливу романтику мандрів на реконструйованому стародавньому човні. Також ми поспілкувалися з іноземними гостями-організаторами і розпитати про їх цілі, завдання та враження від України. Зустрів нас та був перекладачем очільник «Німецько-Української асоціації з молодіжної роботи» Володимир Фінгер.