Вперше у Новодністровську відбувся лучній турнір

Новодністровськ гостинно прийняв гостей із Данії, Німеччини та інших міст України. Делегація шукачів пригод у складі 30-ти осіб розмістилась у затишному куточку узбережжя Дністра. Наш кореспондент побував у таборі сучасних вікінгів та відчув на собі скандинавський колорит.

З 13 по 20 серпня у наших краях відбувався Міжнародний освітній табір, головною темою якого була побудова човнів вікінгів під керівництвом професійних майстрів-теслярів з Німеччини та Данії. Організатори – «Alte Schule e.V.» (м. Буххольц, Німеччина), «Roskilde Viking Museum» (м. Роскилле, Данія) та «Німецько-Українська асоціація з молодіжної роботи» (DUGA e.V).

Табір проходив у рамках великої міжнародної програми паралельно по усій Європі – загальна назва EWOCA (European Workcamps). У цей час одночасно працює близько 12-ти таборів у різних місцях і в кожному з них співорганізаторами є три країни – тобто усього 36 молодіжних організацій з найрізноманітнішою географією від Данії до Туреччини.

У рамках цього проекту молодіжні табори організовуються по черзі в кожній із країн-партнерів. Беручи участь у щоденній волонтерської практиці, молодь із різних країн краще розуміє сильні сторони один одного і отримує необхідні лідерські навички та вміння працювати в команді. Отриманий спільний досвід стає також джерелом мотивації для вивчення іноземних мов і залучення у волонтерську діяльність.

У 2015 році саме цей табір тривав у місті Книвзберзі (Данія), у 2016 р. – у м. Зюзель на півночі Німеччини. У 2017 році проект приймає українська сторона. Основною ідеєю його є спільна робота молоді країн-учасників із побудови човнів вікінгів, які згодом будуть використовуватись для сплавів річками України і не тільки. Раніше організатори у рамках дещо іншого проекту «Євро-вікінг» уже сплавлялись українськими річками Псьол, Десна та Дніпро, та цього року вперше відвідали Дністер.

Іноземні гості привезли з собою один готовий дракар (так свої човни називали вікінги). За більш ніж 10 років «Мунін» (назва корабля) побував вже у 16-ти країнах. Другий човен учасники табору доробляли вже безпосередньо на місці. Що цікаво: аби повністю його збудувати, знадобилося аж три роки, протягом яких команда періодично трудилась над його зведенням – кожного року по два тижні у новій країні. Проте, якщо будувати подібний човен «з нуля», знадобиться приблизно півроку постійної кропіткої роботи. Тож не дивно, що ставляться вони до своїх човнів з великою шаною та любов’ю, та дають імена.

До слова – веслувати на цьому човні не така вже легка робота! Пасажировмісткість судна – до 11 осіб, з них лише 4 веслярів та один керманич.

Нашій делегації вдалося проїхатися на дракарі і відчути на собі захопливу романтику мандрів на реконструйованому стародавньому човні. Також ми поспілкувалися з іноземними гостями-організаторами і розпитати про їх цілі, завдання та враження від України. Зустрів нас та був перекладачем очільник «Німецько-Української асоціації з молодіжної роботи» Володимир Фінгер.

Керівник проекту Крістоф Мюллер (голова організації «Alte Schule») розповідає, що вже більше 20 років займається цією справою. Спочатку реконструювали човни через власне захоплення, а згодом вирішили долучати до цього і молодь. Як розповідає німець, незвичні умови побуту та спільна мета допомагають виправляти характери складних підлітків, позитивно змінюючи їх поведінку.

Живуть іноземні гості у невибагливих умовах – наметовому таборі та власноруч готують їжу. Зрештою, саме наближення до природних умов, за словами Крістофа, робить той чудодійний вплив на юні душі складних дітей. Особливо – відсутність сучасних гаджетів та смартфонів. За планом вони мають проходити водою до 50 км щодня! І якщо раптом через небажання співпрацювати та допомагати одного з членів команда вчасно не вийде та не встигне проплисти намічену відстань – усі можуть залишитися без вечері.

Зрештою головний результат проекту – повага, прийняття та дружба. І це виходить! Спілкування продовжується навіть після завершення табору.

І от довгоочікуваний момент настав: дракар підхопили на руки і він уперше на своєму віку торкнувся води – бурхливих хвиль Дністра! Відбувалося усе це на очах у здивованих відпочивальників міського пляжу.

Згодом одразу на двох човнах учасники міжнародного табору вирушили у міні-подорож на протилежний берег Дністра, де у підніжжя Лисої гори мав відбутися турнір зі стрільби з луків та арбалетів.

Організував турнір Георгій Остафій, який є куратором міжнародного проекту зі сторони Новодністровської міської ради. Саме він домовився з кам'янець-подільськими зброярами та привіз їх до Новодністровська. Учасники змагань мали змогу навчитися стріляти з луків та арбалетів, а згодом і спробувати себе на влучність. Сама «Кам'янецька зброярня» займається організацією лучних турнірів та виготовленням середньовічної зброї. Було дуже цікаво послухати інформацію від майстра своєї справи Костянтина Шреєра, який захоплено розповідав про особливості побудови луків різних країн та особливості стрільби з них.

Турнір був проведений окремо для жінок та чоловіків, а усі призери отримали нагороду – грамоти та керамічних лицарів. Результати такі: жінки – І місце розділили Ірина Фурашова та Вікторія Четверікова, ІІІ посіла Вероніка Л., серед чоловіків: І місце – Кенан Холмберг (Данія),  ІІ - Луіс Бартел (Германія), ІІІ – Володимир Фінгер (Україна).

Неочікуваним сюрпризом стала поява у самий розпал турніру середньовічних вікінгів у повному обмундируванні зі зброєю та скринями, які раптом спустились з Лисої гори. З’ясувалось, що дивовижні гості – це члени історичного клубу «Берсерк», які завітали з Чернівців, аби поспілкуватися з вікінгами за походженням. Вони організували для усіх присутніх показові бої та провели міні-турніри з середньовічної боротьби. До слова, двоє з берсерківців згодом вирушили на дракарах у сплав.

Далі у програмі сучасних вікінгів стартував сплав Дністром від селища Атаки до Новодністровська, що складає близько 200 км, на які вони заклали 4–5 днів. На цьому проект завершується та усі учасники роз’їжджаються до своїх міст до наступного року.

А тепер настав час висловити подяки людям, які доклали багато зусиль для реалізації цього проекту. Перш за все – міському голові Анатолію Болдашеву, з чиєї легкої руки було дано зелене світло для підготовки табору. Не можна не назвати представників апарату Новодністровської міської ради – Георгія Остафія та Ігоря Нажигу, які взяли на себе левову частку організаційних моментів. Також подяка – Миколі Козаку, Анатолію Білоткачу, Ганні Піжевській, Роману Шундрію, які на різних етапах сприяли підготовці проекту.

Подяка – комунальним підприємствам «Новодністровський житловик» (директору Наталії Цимбалюк) та «Ломачинецька вишнева», а також УТВК (директору Руслану Рудому) за дієву допомогу у організації табору – підвіз води, вивіз сміття, поточний ремонт об’єктів.

Окрема вдячність – людям та організаціям, які зробили фінансовий внесок для організації табору – відділу гуманітарної політики Новодністровської міської ради (начальнику Людмилі Пастушок), ТОВ «Будмонтажсервіс-1» (директору Олександру Гандзюку), ТОВ «Мехтрансбуд» (директору Василю Лутчаку), ТОВ «Променергобудсервіс» (директору Сергію Войтенко) та «АнтікорПлюс» (директору Ігорю Рачинському).

Побажаємо подальших успіхів усім, хто приєднався до Міжнародного освітнього табору! Чудово, що Новодністровська громада долучилась до загальноєвропейської історичної спадщини. А ми будемо очікувати подальших транскордонних проектів та заходів!